/дотик

Пес на узбіччі вдає ніби спить Спостерігає ледь розімкнувши повіки Байдужо Шпиль над костелом від вітру й дощу За сотні десятків днів і Тисяч годин Не гострий уже Щоб пробити панцир твоєї зневіри. Дерево дном догори росте Як дитина Всотуючи в себе причини і наслідки З’яви своєї на світ Падає до долу Вдихаючи море на…